Інклюзивний проєкт "КОЛО-БО-РАЦІО" | Івано-Франківський національний музично-драматичний театр
інклюзивний мюзикл, створений в рамках реалізації інклюзивного проєкту "КОЛО-БО-РАЦІО"
ukr | eng
прем'єра: жовтень 2020, Івано-Франківський національний музично-драматичний театр
Проєкт КОЛО-БО-РАЦІО:Для створення імерсивного мюзиклу «Навіщо лемуру хвіст чупакабри» (музична вистава, сайт-специфік), відбулася співпраця людей з інвалідністю та професійних митців. Режисерка вистави — Р. Саркісян, драматургиня — І. Гарець. Мюзикл увійшов до репертуару Івано-Франківського Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, матиме гастролі та братиме участь у фестивалях. Проєкт мав на меті привернути увагу до потреб людей з інвалідністю, розвінчати негативні стереотипи та міфи. Професійна команда допомогла акторам з інвалідністю набути знань і навичок зі сценічних виступів та разом створити мюзикл для родинного перегляду. Під час підготовки до вистави проведена супровідна освітня програма, присвячена сучасному життю людей з інвалідністю.
Роза Саркісян про проєкт «Коло-бо-раціо» і інклюзивний мюзикл "Навіщо Лямуру хвіст Чупакабри?" (інтерв'ю, Газета "День", 9 лютого, 2021):
«Коло-бо-раціо» — це інклюзивний проєкт, який наш театр реалізував 2020 року за підтримки Українського культурного фонду, включав у себе, як освітню частину (майстер-класи з акторської майстерності, сценічної мови, вокалу, психологічні тренінги для людей з інвалідністю та акторів театру), так і мистецьку частину, що зокрема, включала в себе спільну роботу команди театру і людей з інвалідністю над створенням інклюзивного мюзиклу для сімейного перегляду «Навіщо Лямуру хвіст Чупакабри». В жовтні минулого року через ковід нам не вдалося його представити в work-in-progress онлайн. Зараз ми активно працюємо над тим, щоб показати виставу наживо 21 та 23 лютого. В основі мюзиклу лежить п’єса Ірини Гарець «Навіщо Лямуру хвіст Чупакабри», ідейні засади якої дуже міцно заангажовані в роботу з темами інакшості, пошук комунікації в суспільстві, де панує невігластво, демонізація, суцільне порушення прав інших, брак освіти на прикладі казкового світу маленького села. В процесі роботи ми використовували метод devised theatre, коли актори і люди з інвалідністю писали власні тексти, а драматургиня Ірина Гарець адаптовувала сценарій на основі акторських пропозицій і текстів.
Над музикою працювала Олександра Малацьковська, яка поєднувала традиції американського мюзиклу з українським мелосом. Художниця Діана Ходячих створила цікаву мультимедійну сценографію. Головний хореограф театру Дмитро Лека розробив хореографію побудовану на взаємодії з мультимедійною декорацією. А завдяки роботі головного диригента театру Богдана Ткачука й оркестру, хормейстерки Наталії Байдак, концертмейстерки Віталії Гуцуляк музика Олександри Малацьковської набула нових фарб і ритмів.
Мені хотілося, щоб у державних інституціях більше з’являлося таких проєктів і щоб вони не були черговою «галочкою». Ці проєкти самі по собі є важливим політичним жестом, який легітимізує в свідомості критичної більшості важливість інклюзії в процесах залучення всіх категорій громадян у суспільну діяльність.
згадки
Тетяна Поліщук. Роза Саркісян: У мистецтві я шукаю іншодумців (інтерв'ю)
Франківський Драмтеатр презентував виставу-мюзикл «Навіщо Лемуру хвіст Чупакабри?» (відео)
