Freedom Square | Close Strangers Festival: The East, Polish Theatre in Poznan
ukrainian, polish versions below
Roza Sarkisian (Роза Саркісян), Joanna Wichowska, Kiju Szałankiewicz, Dominika Mądry
With the participations of: Jasmine, Sinoa, Masscry, Grandma, Vrona, Piotr Dąbrowski,
Barbara Krasioska, Błażej Warkocki
cooperation: Przemek Madej
Roza Sarkisian (Роза Саркісян), Joanna Wichowska, Kiju Szałankiewicz, Dominika Mądry
With the participations of: Jasmine, Sinoa, Masscry, Grandma, Vrona, Piotr Dąbrowski,
Barbara Krasioska, Błażej Warkocki
With the participations of: Jasmine, Sinoa, Masscry, Grandma, Vrona, Piotr Dąbrowski,
Barbara Krasioska, Błażej Warkocki
cooperation: Przemek Madej
"Freedom Square" is a performative research process conducted together with artists from
Poznan's queer community. Is it possible to create a safe territory for queer people in the
city center? What will be this utopian "queer house" exposed to public view? How will the
boundaries between what is considered the norm and what consciously and joyfully
undermines it be drawn? Can freedom be practiced and celebrated only in secret or "among
one's own"? Do we have to choose between a sense of security and freedom?
Ukrainian theater director Roza Sarkisian together with dramaturge Joanna Wichowska and
visual artist Kiju Szałankiewicz, invite everyone who wants to practice queerness or learn
more about it to the "queer house".
Each day a different artist will host this safe space.
Events will include: Imaginary Ballroom - a performance and conversation about ballroom
culture by voguers Jasmine and Sinoa; Queer Metamorphoses with Kiju S1E1 - an
"Freedom Square" is a performative research process conducted together with artists from
Poznan's queer community. Is it possible to create a safe territory for queer people in the
city center? What will be this utopian "queer house" exposed to public view? How will the
boundaries between what is considered the norm and what consciously and joyfully
undermines it be drawn? Can freedom be practiced and celebrated only in secret or "among
one's own"? Do we have to choose between a sense of security and freedom?
Ukrainian theater director Roza Sarkisian together with dramaturge Joanna Wichowska and
visual artist Kiju Szałankiewicz, invite everyone who wants to practice queerness or learn
more about it to the "queer house".
Each day a different artist will host this safe space.
Events will include: Imaginary Ballroom - a performance and conversation about ballroom
culture by voguers Jasmine and Sinoa; Queer Metamorphoses with Kiju S1E1 - an
installation-meeting by Kiju Szałankiewicz; In Your Ear - the premiere of the queer-sound
diary, a conversation about queer music, and a DJ set by masscry (Dariusz Cichosz); National
Reading of queer literature led by prof. UAM Błażej Warkocki with the participation of,
among others, actors of Teatr Polski in Poznao, Piotr Dąbrowski and Barbara Krasioska; and
the queer-trash performance Secret trash can no. se7en by drag queens Grandma and Vrona.
diary, a conversation about queer music, and a DJ set by masscry (Dariusz Cichosz); National
Reading of queer literature led by prof. UAM Błażej Warkocki with the participation of,
among others, actors of Teatr Polski in Poznao, Piotr Dąbrowski and Barbara Krasioska; and
the queer-trash performance Secret trash can no. se7en by drag queens Grandma and Vrona.
Близькі незнайомі: Схід: «Площа Свободи» – перформативна інсталяція, 22 – 26 вересня
Концепція та реалізація Роза Саркісян, Йоанна Віховська, Кію Шаланкевич, Домініка Мондри
Перформують, ведуть і консультують Жасмин, Сіноа, masscry, Бабця, Врона, Пьотр Домбровський, Барбара Красінська, Блажей Варкоцький, Пшемек Мадей, Zozo (Себастіан Будек)
візуалізація: Кію Шаланкевич
«Площа Свободи» це перформативний дослідницький процес, що проводиться спільно з особами з познанського квір-середовища. Чи можна створити в центрі міста безпечну територію для людей, які відрізняються? Чим буде цей утопічний «квіровий дім» виставлений на публічний огляд? Як пролягатимуть кордони між тим, що визначено за норму, і тим, що її свідомо і з радістю підважує? Чи свободу можна практикувати і святкувати лише приховано, або «серед своїх»? Чи мусимо ми обирати між почуттям безпеки і свободою?
Українська театральна режисерка Роза Саркісян, разом з драматургинею Йоанною Віховською та Кію Шаланкевич – особою, яка діє у сфері візуальних мистецтв, а також з Домінікою Мондри, продюсеркою і кураторкою, запрошують до «квірового дому» всіх, хто хоче практикувати відмінність, або дізнатися про неї більше. Кожного дня господарями цього безпечного простору будуть інші особи.
Кожного дня господарі цього безпечного (в першу чергу для квір осіб) простору змінюються. Їхні акції акції і перформанси
автономними, неконтрольованими, такими, що підважують усталений порядок і обов’язкові норми та впроваджують в публічний простір власні правила. Деякі пропонують досвід участі, інші апелюють до уяви, ще інші мають освітній аспект. Одна річ визначена з певністю: на площі перед Театром Польським ми будемо спільно святкувати все те, що в сьогоднішній Польщі притишують, розгромлюють і відсувають у небуття. Ми практикуємо квірову утопію.
Інсталяція на площі перед Театром Польським відкрита з 22-26 вересня, в будні з 16.00, у вихідні з 13.00. В контейнері, перетвореному в «квіровий дім» можна послухати аудіоінсталяцію.
Крім цього там щодня відбуваються спеціальні події:
*”Imaginary Ballroom” / Жасмин і Сіноа / четвер 23.09.2021, 19.00, Площа перед Театром Польським
«Ballroom святкує кожен аспект квірів і квірового життя. В ньому нема місця для будь-якого расизму, гомофобії, трансфобії, сексизму, агеїзму, класизму, ейблізму, чи іншого виду ненависті й упереджень. Для нас пріоритетом є створення якнайбезпечнішого простору для нашої родини і кожної особи, яка прагне нас підтримувати» - кажуть Жасмин і Сіноа, члени першого польського Vogue дому – Kiki House of Army.
Під час події вогери розкажуть, чим є культура Ballroom. Як можна до неї приєднатись? Як можна приязно за нею спостерігати? Які умови перебування в просторі ballroom? Що станеться, якщо їх порушити? It's not a threat, it's a promise.
** «Квірові метаморфози з Кію S1E1» / Кію Шаланкевич / п’ятниця 24.09.2021, 16.00-20.00, Площа перед Театром Польським
Порозмовляємо про ідентичність. Про те як ми змінюємось, відкриваємось, втрачаємо себе і віднаходимо на ново. Про те, як ховаємось і як відкриваємось назовні. Про те, як не даємо себе спіймати. Твоє обличчя, твоє тіло, твоє волосся, твої жести. Твоя зачіска, твоя біжутерія, твій одяг. Як ти могла би_могли би_міг би виглядати, якби хтось прочитав Твої приховані бажання? Якби страх перед невідомим, недоокресленим і плинним – зник?
Кію – особа, яка діє у сфері візуальних мистецтв – запросить Тебе до «квірового дому» на зустріч, під час якої Ти зможеш побачити себе абсолютно інакше. Побачити – дослівно. Тому що Кію знається на метаморфозах. Не пропусти нагоду. На Тебе чекає неповторний подарунок:
інша_інший_інші ТИ.
*** “In Your Ear” / masscry (Даріуш Ціхош) / субота, 25 вересня 2021, 13:00, Площа перед Театром Польським
Чим є квірова музика? Що взагалі це означає? Як діджейський мікс може надавати нове квірове значення. Про це порозмовляємо під час суботньої зустрічі перед Театром Польським. Даріуш Ціхош (masscry) розповість про представників різних жанрів, яких поєднує квірова оптика в музичній діяльності. Після розмови запрошуємо на dj-сет.
Під час події також буде запрезентований звуковий твір “In Your Ear”. В просторі «квірового дому», який стоятиме на площі перед Театром Польським можна буде послухати музичний колаж із надісланих аудіоробіт, фрагментів пісень, записів, що пов’язані з темою: квіру, інтимності, тілесності, безпечного простору. Masscry поєднає звукові спогади/фантазії в один колективний струмінь музичної свідомості.
**** Національне читання квір-літератури / Пьотр Домбровський, Барбара Красінська, Блажей Варкоцький / неділя 26 вересня, 14.00, Площа перед Театром Польським
Канон національної літератури це матриця польської колективної ідентичності. Опинитися в ньому символічно означає почати існувати. Стосовно цього, впродовж кількох десятиліть, в Польщі тривають дослідження, які підтверджують, що польська література не обмежується гетеронормативністю. Тому ми будемо перформативно читати фрагменти літературних текстів, що перебувають в центрі і на маргінесі польського національного канону – з XIX, XX i XXI століть, від Міцкевича до Наташі Ґерке. Наш вибір базується на двох антологіях: „Odmieńcy”/«Невідповідні» (1982) і „Dezorientacje. Antologia polskiej literatury queer”/«Дезорієнтації. Антологія польської квір-літератури» (2021).
Читати і перформувати будуть Пьотр Домбровський і Барбара Красінська (актор(к)и Театру Польського у Познані). Спеціальний гість: Блажей Варкоцький (спіавтор антології «Дезорієнтації»). Музичний біт підкинуть, серед інших, Леді Гага та Шопен.
***** Таємна смітникова альтанка № se7en / Бабця і Врона / неділя, 26 вересня, 19.00, Площа перед Театром Польським
Таємна смітникова альтанка № se7en це органічний перформативний простір, який створюють драг-особи з познанського House Of Orzeczenie – Врона і Бабця. Вони запрошують до альтанки – безпечного місця, смітникового місця. В наших ідентичностях є бруд, а бруд може бути позитивним і є потрібним. В ньому ми пробуджуємось, твормо, допомагаємо одні одним і створюємо родину. Альтанка відкрита до недосконалості, до інтеракцій і є місцем відпочинку та розваги. Ми хочемо запросити людей до нашої альтанки, хочемо там їсти, пити, дивитися і сидіти. За нами можна підглядати, оглядати стіни і слухати концерт.
Принесіть нам в дар сміття, ми візьмемо своє – створимо колективний обмін нашим сміттям і досвідом – гуртом веселіше!
На завершення проєкту (і фестивалю) нагромаджені в «квіровому домі» речі можна буде забирати собі. Let's upcycle together.
XXX
Реалізатори_ки
Роза Саркісян – випускниця кафедри режисури Харківського державного університету мистецтв ім. І. Котляревського (2012) і політичної соціології Державного університету ім. В. Каразіна у Харкові (2009). Ініціаторка, художня керівниця і режисерка харківського Театру De Facto (2012-2017). У 2017-2019 – головна режисерка Першого академічного українського театру дітей та юнацтва у Львові. Зі січня 2020 року є штатною режисеркою Національного академічного музично-драматичного театру ім. І. Франка в Івано-Франківську. Її вистави, що порушують теми пам’яті й ідентичності, політичних маніпуляцій, ненормативності і соціального пригноблення, визнані переломними для нового українського театру. Роза є лауреаткою конкурсу British Council Ukraine “Taking the Stage 2017”, нагороди «Особистість року міста Львова 2018» в категорії Театр, стипендії Gaude Polonia Міністра культури і національної спадщини РП (2017) та Мистецької стипендії Президента України (2019/2020). Співпрацює, серед інших, з польською драматургинею Йоанною Віховською, спільно з якою буде створювати проєкт і в межах «Близьких незнайомих: Схід».
https://rozasarkisian.blogspot.com/p/blog-page_75.html
Йоанна Віховська – драматургиня, кураторка і театральна критикиня, випускниця театрознавства Ягеллонського університету у Кракові. Співпрацює з інтернетвиданням “Dwutygodnik” і театральним виданням “Didaskalia”. Була членкинею кураторської групи міжнародної театральної мережі East European Performing Arts Platform / EEPAP. Кураторка багатьох перформативних і освітніх проектів, в тому числі, реалізованих в Україні і/або за участі українських митців і мисткинь. До них належать, серед іншого, Міжнародна театральна лабораторія «Десант» (в межах EEPAP, 2012-2015); «Навіщо вбивати себе? Війна. Мир. Україна» (Театр повшехний у Варшаві, 2014); «Мапи страху / Мапи ідентичності» (Київ, Львів, Харків, Херсон, Одеса, 2015-2016); Перегляд незалежних український театрів ДЕСАНТ.UA (Театральний інститут у Варшаві, 2017, спільно з Розою Саркісян). Як драматургиня працювала, серед інших, у Національному старому театрі ім. Хюбнера у Варшаві, Першому театрі і Jam Factory Art Centre у Львові, створюючи вистави з Олівером Фрлічем, Аґнєшкою Блонською, Розою Саркісян.
Домініка Мондри – народилася у Познані, випускниця Театрознавства та Інтерактивних медіа і видовищ в Університеті ім. Адама Міцкевича у Познані, випускниця післядипломної програми Audience Development в межах міжнародного проєкту Connect. З червня 2017 року є частиною колективу Об’єднання Сцена робоча як особа відповідальна за комунікацію, освітні програми та продакшин. Кураторка і продюсерка дворічного міністерського проєкту у сфері культурної освіти «сТВОРИ | зРОЗУМій». З 2018 є координаторкою фестивалю Нова кураторська сила. Організаторка і продюсерка познанських квір-проєктів, наприклад, події Queer Open Showcase, реалізованого у 2019 році у Павільйоні, проєкту NÓW у співпраці з LPV – Локальні познанці воґери.
Кію Шаланкевич – 1994 р. н., особа, яка творить у сфері візуальних мистецтв. Використовує гендерно нейстральну мову і пов’язана з познанським квір-середовищем. Вивчали графіку на Художньому факультеті УМКС в Любліні, а у вересні того ж року захистили диплом на факультеті Анімації та мультимедіа Художнього університету у Познані. Цікавляться практиками VR, аналоговою анімацією, інтермедійними практиками та експериментальною графікою. Останнім часом займаються тематикою утопічно безпечного і чутливого простору. Про себе пишуть: «Моєю суперсилою є творення навколо себе магнетичного квірового поля, а магічною зброєю – творення казково-утопічних візуальних форм. У ворогів безпечного простору немає шансів пробитися через мережу дивакуватих мультимедіальних шарів, якими я оберігаю своїх друзів. Одного дня дивний кіт, якого звуть Лілюна, прийшов і зробив мене воїном. Наказав мені боротися зі злом і несправедливістю. Це нелегко, але… я стараюсь як можу!»
Ясьмін це самопроголошений nightlife socialite, it girl. Познанська non-binary royalty. Runway Diva. Займається творенням візуального світу фантазії через картини, drag, фільми, чи перформанс. Член першого польського Vogue дому - Kiki House of Army. Впродовж двох років розбудовує ballroomową і квірову сцену у Польщі. Його категорії на балах - „European Runway”, „Sex Siren” i „Best Dressed”.
Сіноа (займенники: він/його і вона/її) – є небінарною особою перформарською, які походять з Помор’я. Фотомодель за покликом, танцюрист за освітою. Вивчали танець у фізичній культурі у Познанській АФВ за спеціальністю танцюст-хореотерапевт. Члени першого польського Vogue дому - Kiki House of Army. На ballroom сцені спеціалізуються в категоріях „Face”, „European Runway” i „Sex Siren”.
masscry (Даріуш Ціхош) – митець, який все життя цікавиться електронною музикою і її прогресивними злиттями. У своїй творчі роботі займається створенням dj-міксів, які вважає цікавими мистецькими формами. Dj-мікс це не лише метод виконання творів технічно задовільним способом. Мікс здатен помістити існуючі твори у нові контексти, надати їм історію, опуклити політичний вимір, створити новий мікросвіт. Masscry пов’язаний із колективом Destitute, який шляхом презентації цікавих музичних явищ пропагує ідею свободи, напротивагу хвилі популізму.
Бабця про себе: «Мене звати Бабка, моїм safe space і генезою є секонд хенд і смітник. Мене надихають підвали, пліснява і старші жінки. Через drag я рефлексую складні для вираження психічні стани, уривки снів і спогади. Це я, твоя бабця, пам’ятаєш мене?»
Врона про себе: «Особа типу розмазана підводка і перука навиворіт. Glam trash, подруга Кароліни Варшави, смітник у кімнаті і в голові. Член House of Orzeczenie, який відвідують та інспірують сни з власного нутра.»
Концепція та реалізація Роза Саркісян, Йоанна Віховська, Кію Шаланкевич, Домініка Мондри
Перформують, ведуть і консультують Жасмин, Сіноа, masscry, Бабця, Врона, Пьотр Домбровський, Барбара Красінська, Блажей Варкоцький, Пшемек Мадей, Zozo (Себастіан Будек)
візуалізація: Кію Шаланкевич
«Площа Свободи» це перформативний дослідницький процес, що проводиться спільно з особами з познанського квір-середовища. Чи можна створити в центрі міста безпечну територію для людей, які відрізняються? Чим буде цей утопічний «квіровий дім» виставлений на публічний огляд? Як пролягатимуть кордони між тим, що визначено за норму, і тим, що її свідомо і з радістю підважує? Чи свободу можна практикувати і святкувати лише приховано, або «серед своїх»? Чи мусимо ми обирати між почуттям безпеки і свободою?
Українська театральна режисерка Роза Саркісян, разом з драматургинею Йоанною Віховською та Кію Шаланкевич – особою, яка діє у сфері візуальних мистецтв, а також з Домінікою Мондри, продюсеркою і кураторкою, запрошують до «квірового дому» всіх, хто хоче практикувати відмінність, або дізнатися про неї більше. Кожного дня господарями цього безпечного простору будуть інші особи.
Кожного дня господарі цього безпечного (в першу чергу для квір осіб) простору змінюються. Їхні акції акції і перформанси
автономними, неконтрольованими, такими, що підважують усталений порядок і обов’язкові норми та впроваджують в публічний простір власні правила. Деякі пропонують досвід участі, інші апелюють до уяви, ще інші мають освітній аспект. Одна річ визначена з певністю: на площі перед Театром Польським ми будемо спільно святкувати все те, що в сьогоднішній Польщі притишують, розгромлюють і відсувають у небуття. Ми практикуємо квірову утопію.
Інсталяція на площі перед Театром Польським відкрита з 22-26 вересня, в будні з 16.00, у вихідні з 13.00. В контейнері, перетвореному в «квіровий дім» можна послухати аудіоінсталяцію.
Крім цього там щодня відбуваються спеціальні події:
*”Imaginary Ballroom” / Жасмин і Сіноа / четвер 23.09.2021, 19.00, Площа перед Театром Польським
«Ballroom святкує кожен аспект квірів і квірового життя. В ньому нема місця для будь-якого расизму, гомофобії, трансфобії, сексизму, агеїзму, класизму, ейблізму, чи іншого виду ненависті й упереджень. Для нас пріоритетом є створення якнайбезпечнішого простору для нашої родини і кожної особи, яка прагне нас підтримувати» - кажуть Жасмин і Сіноа, члени першого польського Vogue дому – Kiki House of Army.
Під час події вогери розкажуть, чим є культура Ballroom. Як можна до неї приєднатись? Як можна приязно за нею спостерігати? Які умови перебування в просторі ballroom? Що станеться, якщо їх порушити? It's not a threat, it's a promise.
** «Квірові метаморфози з Кію S1E1» / Кію Шаланкевич / п’ятниця 24.09.2021, 16.00-20.00, Площа перед Театром Польським
Порозмовляємо про ідентичність. Про те як ми змінюємось, відкриваємось, втрачаємо себе і віднаходимо на ново. Про те, як ховаємось і як відкриваємось назовні. Про те, як не даємо себе спіймати. Твоє обличчя, твоє тіло, твоє волосся, твої жести. Твоя зачіска, твоя біжутерія, твій одяг. Як ти могла би_могли би_міг би виглядати, якби хтось прочитав Твої приховані бажання? Якби страх перед невідомим, недоокресленим і плинним – зник?
Кію – особа, яка діє у сфері візуальних мистецтв – запросить Тебе до «квірового дому» на зустріч, під час якої Ти зможеш побачити себе абсолютно інакше. Побачити – дослівно. Тому що Кію знається на метаморфозах. Не пропусти нагоду. На Тебе чекає неповторний подарунок:
інша_інший_інші ТИ.
*** “In Your Ear” / masscry (Даріуш Ціхош) / субота, 25 вересня 2021, 13:00, Площа перед Театром Польським
Чим є квірова музика? Що взагалі це означає? Як діджейський мікс може надавати нове квірове значення. Про це порозмовляємо під час суботньої зустрічі перед Театром Польським. Даріуш Ціхош (masscry) розповість про представників різних жанрів, яких поєднує квірова оптика в музичній діяльності. Після розмови запрошуємо на dj-сет.
Під час події також буде запрезентований звуковий твір “In Your Ear”. В просторі «квірового дому», який стоятиме на площі перед Театром Польським можна буде послухати музичний колаж із надісланих аудіоробіт, фрагментів пісень, записів, що пов’язані з темою: квіру, інтимності, тілесності, безпечного простору. Masscry поєднає звукові спогади/фантазії в один колективний струмінь музичної свідомості.
**** Національне читання квір-літератури / Пьотр Домбровський, Барбара Красінська, Блажей Варкоцький / неділя 26 вересня, 14.00, Площа перед Театром Польським
Канон національної літератури це матриця польської колективної ідентичності. Опинитися в ньому символічно означає почати існувати. Стосовно цього, впродовж кількох десятиліть, в Польщі тривають дослідження, які підтверджують, що польська література не обмежується гетеронормативністю. Тому ми будемо перформативно читати фрагменти літературних текстів, що перебувають в центрі і на маргінесі польського національного канону – з XIX, XX i XXI століть, від Міцкевича до Наташі Ґерке. Наш вибір базується на двох антологіях: „Odmieńcy”/«Невідповідні» (1982) і „Dezorientacje. Antologia polskiej literatury queer”/«Дезорієнтації. Антологія польської квір-літератури» (2021).
Читати і перформувати будуть Пьотр Домбровський і Барбара Красінська (актор(к)и Театру Польського у Познані). Спеціальний гість: Блажей Варкоцький (спіавтор антології «Дезорієнтації»). Музичний біт підкинуть, серед інших, Леді Гага та Шопен.
***** Таємна смітникова альтанка № se7en / Бабця і Врона / неділя, 26 вересня, 19.00, Площа перед Театром Польським
Таємна смітникова альтанка № se7en це органічний перформативний простір, який створюють драг-особи з познанського House Of Orzeczenie – Врона і Бабця. Вони запрошують до альтанки – безпечного місця, смітникового місця. В наших ідентичностях є бруд, а бруд може бути позитивним і є потрібним. В ньому ми пробуджуємось, твормо, допомагаємо одні одним і створюємо родину. Альтанка відкрита до недосконалості, до інтеракцій і є місцем відпочинку та розваги. Ми хочемо запросити людей до нашої альтанки, хочемо там їсти, пити, дивитися і сидіти. За нами можна підглядати, оглядати стіни і слухати концерт.
Принесіть нам в дар сміття, ми візьмемо своє – створимо колективний обмін нашим сміттям і досвідом – гуртом веселіше!
На завершення проєкту (і фестивалю) нагромаджені в «квіровому домі» речі можна буде забирати собі. Let's upcycle together.
XXX
Реалізатори_ки
Роза Саркісян – випускниця кафедри режисури Харківського державного університету мистецтв ім. І. Котляревського (2012) і політичної соціології Державного університету ім. В. Каразіна у Харкові (2009). Ініціаторка, художня керівниця і режисерка харківського Театру De Facto (2012-2017). У 2017-2019 – головна режисерка Першого академічного українського театру дітей та юнацтва у Львові. Зі січня 2020 року є штатною режисеркою Національного академічного музично-драматичного театру ім. І. Франка в Івано-Франківську. Її вистави, що порушують теми пам’яті й ідентичності, політичних маніпуляцій, ненормативності і соціального пригноблення, визнані переломними для нового українського театру. Роза є лауреаткою конкурсу British Council Ukraine “Taking the Stage 2017”, нагороди «Особистість року міста Львова 2018» в категорії Театр, стипендії Gaude Polonia Міністра культури і національної спадщини РП (2017) та Мистецької стипендії Президента України (2019/2020). Співпрацює, серед інших, з польською драматургинею Йоанною Віховською, спільно з якою буде створювати проєкт і в межах «Близьких незнайомих: Схід».
https://rozasarkisian.blogspot.com/p/blog-page_75.html
Йоанна Віховська – драматургиня, кураторка і театральна критикиня, випускниця театрознавства Ягеллонського університету у Кракові. Співпрацює з інтернетвиданням “Dwutygodnik” і театральним виданням “Didaskalia”. Була членкинею кураторської групи міжнародної театральної мережі East European Performing Arts Platform / EEPAP. Кураторка багатьох перформативних і освітніх проектів, в тому числі, реалізованих в Україні і/або за участі українських митців і мисткинь. До них належать, серед іншого, Міжнародна театральна лабораторія «Десант» (в межах EEPAP, 2012-2015); «Навіщо вбивати себе? Війна. Мир. Україна» (Театр повшехний у Варшаві, 2014); «Мапи страху / Мапи ідентичності» (Київ, Львів, Харків, Херсон, Одеса, 2015-2016); Перегляд незалежних український театрів ДЕСАНТ.UA (Театральний інститут у Варшаві, 2017, спільно з Розою Саркісян). Як драматургиня працювала, серед інших, у Національному старому театрі ім. Хюбнера у Варшаві, Першому театрі і Jam Factory Art Centre у Львові, створюючи вистави з Олівером Фрлічем, Аґнєшкою Блонською, Розою Саркісян.
Домініка Мондри – народилася у Познані, випускниця Театрознавства та Інтерактивних медіа і видовищ в Університеті ім. Адама Міцкевича у Познані, випускниця післядипломної програми Audience Development в межах міжнародного проєкту Connect. З червня 2017 року є частиною колективу Об’єднання Сцена робоча як особа відповідальна за комунікацію, освітні програми та продакшин. Кураторка і продюсерка дворічного міністерського проєкту у сфері культурної освіти «сТВОРИ | зРОЗУМій». З 2018 є координаторкою фестивалю Нова кураторська сила. Організаторка і продюсерка познанських квір-проєктів, наприклад, події Queer Open Showcase, реалізованого у 2019 році у Павільйоні, проєкту NÓW у співпраці з LPV – Локальні познанці воґери.
Кію Шаланкевич – 1994 р. н., особа, яка творить у сфері візуальних мистецтв. Використовує гендерно нейстральну мову і пов’язана з познанським квір-середовищем. Вивчали графіку на Художньому факультеті УМКС в Любліні, а у вересні того ж року захистили диплом на факультеті Анімації та мультимедіа Художнього університету у Познані. Цікавляться практиками VR, аналоговою анімацією, інтермедійними практиками та експериментальною графікою. Останнім часом займаються тематикою утопічно безпечного і чутливого простору. Про себе пишуть: «Моєю суперсилою є творення навколо себе магнетичного квірового поля, а магічною зброєю – творення казково-утопічних візуальних форм. У ворогів безпечного простору немає шансів пробитися через мережу дивакуватих мультимедіальних шарів, якими я оберігаю своїх друзів. Одного дня дивний кіт, якого звуть Лілюна, прийшов і зробив мене воїном. Наказав мені боротися зі злом і несправедливістю. Це нелегко, але… я стараюсь як можу!»
Ясьмін це самопроголошений nightlife socialite, it girl. Познанська non-binary royalty. Runway Diva. Займається творенням візуального світу фантазії через картини, drag, фільми, чи перформанс. Член першого польського Vogue дому - Kiki House of Army. Впродовж двох років розбудовує ballroomową і квірову сцену у Польщі. Його категорії на балах - „European Runway”, „Sex Siren” i „Best Dressed”.
Сіноа (займенники: він/його і вона/її) – є небінарною особою перформарською, які походять з Помор’я. Фотомодель за покликом, танцюрист за освітою. Вивчали танець у фізичній культурі у Познанській АФВ за спеціальністю танцюст-хореотерапевт. Члени першого польського Vogue дому - Kiki House of Army. На ballroom сцені спеціалізуються в категоріях „Face”, „European Runway” i „Sex Siren”.
masscry (Даріуш Ціхош) – митець, який все життя цікавиться електронною музикою і її прогресивними злиттями. У своїй творчі роботі займається створенням dj-міксів, які вважає цікавими мистецькими формами. Dj-мікс це не лише метод виконання творів технічно задовільним способом. Мікс здатен помістити існуючі твори у нові контексти, надати їм історію, опуклити політичний вимір, створити новий мікросвіт. Masscry пов’язаний із колективом Destitute, який шляхом презентації цікавих музичних явищ пропагує ідею свободи, напротивагу хвилі популізму.
Бабця про себе: «Мене звати Бабка, моїм safe space і генезою є секонд хенд і смітник. Мене надихають підвали, пліснява і старші жінки. Через drag я рефлексую складні для вираження психічні стани, уривки снів і спогади. Це я, твоя бабця, пам’ятаєш мене?»
Врона про себе: «Особа типу розмазана підводка і перука навиворіт. Glam trash, подруга Кароліни Варшави, смітник у кімнаті і в голові. Член House of Orzeczenie, який відвідують та інспірують сни з власного нутра.»
Пьотр Домбровський – актор Театру польського у Познані з 2010 року, випускник Театральної академії ім. Александра Зелверовича у Варшаві (факультет лялькарського мистецтва у Білостоці, 2004). Раніше працював, серед іншого, у Драматичному театрі ім. Александра Венгерки в Торуні.
Барбара Красінська - актриса Театру польського у Познані, випускниця Національної вищої театральної школи ім. Л. Сольського у Кракові. Співпрацювала, серед іншого, з Театром ім. Словацького у Кракові, Театром STU, Народним театром і Театром ляльки і маски гротеску у Кракові, Театрі польському в Бидгощі, Театром Ромаїтості у Варшаві. Співпрацює з Театром Бюро подружи, де у виставі «Макбет. Хто ця закривавлена людина» за «Макбетом» Шекспіра зіграла Леді Макбет.
Блажей Варкоцький – доктор наук, пофесор Університету ім. А. Міцкевича у Познані – працює на кафедрі антропології літератури факультету польської і класичної філології в школі наук про мову і літературу УАМ. В полі його зацікавлень – польська література ХХ і ХХI ст., літературна критика, компаративістика, емансипативні дискурси і теорія літератури. Автор трьох монографій, що розглядають літературу з перспективи квір-теорії: «Гомо невідомо. Польська проза та відмінності» (2007), «Рожева мова. Література і політика культури на початку століття» (2013) та «Пам’ятник афектів підліткового періоду Ґомбрович – квір – Седжвік» (2018). Співредактор, серед іншого, «Гомофобії по польськи» (разом із З. Сипнєвським) (Варшава 2004) та співавтор багатьох колективних праць. Нещодавно видав, разом з Алессандро Амента і Томашем Калісцяком бестселлер «Дезорієнтації. Антологія польської квір-літератури» (Видавництво критики політичної, Варшава 2021).
Пшемек Мадей – 22 роки, студент МГіСІН УАМ у Познані, засновник платформи @pozqueer. У своїй науково-мистецькій практиці займається інклюзивністю і документацією культури квір у Познані. Його головним об’єктом зацікавлень є мистецтво drag і похідні від неї галузі квір-перформансу.
Себастіан Будек „Zozo” - член колективу Локальні познанські вогери, студент скандинавістики в УАМ, вогер, драг-перформер початківець.
Барбара Красінська - актриса Театру польського у Познані, випускниця Національної вищої театральної школи ім. Л. Сольського у Кракові. Співпрацювала, серед іншого, з Театром ім. Словацького у Кракові, Театром STU, Народним театром і Театром ляльки і маски гротеску у Кракові, Театрі польському в Бидгощі, Театром Ромаїтості у Варшаві. Співпрацює з Театром Бюро подружи, де у виставі «Макбет. Хто ця закривавлена людина» за «Макбетом» Шекспіра зіграла Леді Макбет.
Блажей Варкоцький – доктор наук, пофесор Університету ім. А. Міцкевича у Познані – працює на кафедрі антропології літератури факультету польської і класичної філології в школі наук про мову і літературу УАМ. В полі його зацікавлень – польська література ХХ і ХХI ст., літературна критика, компаративістика, емансипативні дискурси і теорія літератури. Автор трьох монографій, що розглядають літературу з перспективи квір-теорії: «Гомо невідомо. Польська проза та відмінності» (2007), «Рожева мова. Література і політика культури на початку століття» (2013) та «Пам’ятник афектів підліткового періоду Ґомбрович – квір – Седжвік» (2018). Співредактор, серед іншого, «Гомофобії по польськи» (разом із З. Сипнєвським) (Варшава 2004) та співавтор багатьох колективних праць. Нещодавно видав, разом з Алессандро Амента і Томашем Калісцяком бестселлер «Дезорієнтації. Антологія польської квір-літератури» (Видавництво критики політичної, Варшава 2021).
Пшемек Мадей – 22 роки, студент МГіСІН УАМ у Познані, засновник платформи @pozqueer. У своїй науково-мистецькій практиці займається інклюзивністю і документацією культури квір у Познані. Його головним об’єктом зацікавлень є мистецтво drag і похідні від неї галузі квір-перформансу.
Себастіан Будек „Zozo” - член колективу Локальні познанські вогери, студент скандинавістики в УАМ, вогер, драг-перформер початківець.